Вітаємо з 2022 роком учнів та педагогів, а також усіх наших друзів та прихильників!!! Хай Новий рік буде успішним, мирним, позитивним для вас!

Невеличкий екскурс в історію відзначення Нового року в Україні.

Традицію святкування Нового року 1 січня приніс цар Петро І 1700 року, запозичивши її в Голландії та інших країн Західної Європи. Раніше Новий рік у наших пращурів розпочинався 1 вересня.

До того ж літочислення далі вели за юліанським календарем, який зберігався на всій території Російської імперії до 1918 року. Через це тривалий час Новий рік на землях, що входили до її складу, не збігався з західноєвропейським.

Відповідно до історичних згадок, Петро І впровадив прикрашання ялинки, святкові привітання, феєрверки, новорічні кумедні костюми з масками. Згідно з царським указом, іграшки на ялинках мали висіти до 7 січня. 1 січня люди мали вітати одне одного з Новим роком, а всі, у кого є невеликі гармати або рушниці, також опівночі мали стріляти в небо у своєму дворі. На великих ж вулицях з 1 до 7 січня вночі треба було запалювати багаття з дров або соломи. Ось що раніше використовували замість бенгальських вогників. У той час люди вірили, що, прикрашаючи ялинку, вони роблять злі сили добрішими. Як і раніше, сьогодні зелена красуня залишається символом новорічного свята.

Лише 1918 року на території України впровадили григоріанський календар, а Новий рік почав збігатися з європейським. Натомість православна церква відмовилась переходити на новий стиль, через це всі нерухомі церковні свята та Новий рік далі відзначають за юліанським календарем.

Оскільки традиційне народне святкування Нового року в Україні мало глибоке релігійне та звичаєве підґрунтя, то люди не могли відмовитися від старовинного обряду прадідів й далі відзначали Новий рік між Різдвом та Водохрещам, тепер не 1-го, а 14 січня. Так в Україні з’явився Новий рік за старим стилем.