Письменники Білої Церкви: Володимир Іванців — письменник, перекладач, просвітитель

    

Іванців Володимир Опанасович (псевдонім – Іван Ковзубан; 30.10.1936, м. Біла Церква Київська обл. – 10.07.2019, м. Біла Церква Київська обл.) – поет, перекладач, літературний критик. Член НСПУ (1995), Київська обласна організація НСПУ (2003).

З біографії

Закінчив металургійний ф-т Київського політехнічного інституту (1959), ф-т журналістики Київського державного університету (1966). Працював на підприємстві «Білоцерківсільмаш» (1959–2001): від 1986 – редактор багатотиражної газети «Машинобудівник». Керівник літературної студії «Заспів» (від 1991).

Засновник видавництва «Альманах „Біла Церква“» (1995), у якому надруковано український переклад невідомого автора повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя (1997). Як поет дебютував віршем «Юність мого покоління» у районній газеті «Ленінський шлях» (1960, 5 березня). Автор збірника-есе і літературно-критичних статті «Подолання синдрому Гоголя» (Біла Церква, 2006). Упорядник книги спогадів «Голокіст» (К., 1992), літературної антології «„Заспів“ на Пороссі» (2001), матеріалів науково-практичної конференції».

Голод 1932–33 рр. – найбільша трагедія України» (2003), збірник літературної спадщини гетьмана Івана Мазепи «През шаблю маєм права» (2004; усі – Біла Церква). У перекладі з болгарської мови вийшли друком твори «Подорожній, що несе іскру» К. Янева (К., 1985), з білоруської – «Вінок» М. Богдановича (Біла Церква, 1996). Видав збірник власних перекладів «Український знаменник» (К., 2009).

«Голодомор у Білій Церкві» (К.- Б. Ц., ВЦ Просвіта – видавець О. Пшонківський, 2008, упорядник В.Іванців)

«Автограф кохання» і «Окраєць часу» (2011).

«Кобзар білоцерківський» (К.2014)

«Відкритим текстом» (БЦ.2014)

«Поглянь на себе у своїй сльозі» (2016)

Лауреат міської літературно-мистецька премія імені І. С. Нечуя-Левицького 2003 року

В 2016 році в Білій Церкві започатковано конкурс читців поезії видатного просвітянина Володимира Іванціва.

Твори

Русява Рось: Поезії. К., 1967;

Вернутися дощем: Поезії. К., 1993;

Знаки злодіяки: Сатира та гумор. Біла Церква, 1995;

Український терпець: Сатира та гумор. Біла Церква, 2004;

Трички-брички: Вірші для дошкільнят. Біла Церква, 2006;

Івангеліє від Іванціва: Сатира та гумор. К., 2007.

Подолання синдрому Гоголя: статті. Біла Церква, Альманах «Біла Церква», 2006, 224 с.

Український знаменник, К.-БЦ., ВЦ «Просвіта», 2009, 112 с.

У часі Руху в просторі Просвіти» (у співавторстві з А. Бондарем), Біла Церква, ВЦ «Просвіта» – Альманах «Біла Церва», 2010, 192 с.

Окраєць часу», К.-БЦ., ТОВ «Євшан-зілля» – Альманах «Біла Церква», 2011, 100 с.

Автограф кохання, К.-БЦ., ВЦ «Просвіта» – Альманах «Біла Церква», 2011, 80 с.

АБЦадло кримінальне, К.-БЦ., ВЦ «Просвіта» – Альманах «Біла Церква», 2012, 64 с.

Відкритим текстом, БЦ., ТОВ «Білоцерківдрук», 2014, 160 с.

Поглянь на себе у своїй сльозі, БЦ., ТОВ «Час змін Інформ», 2016, 128 с.

Химині кури», Біла Церква, ТОВ «Час змін Інформ», 2017, 108 с.

Смак води, Біла Церква, ТОВ “Час Змін Інформ”, 2019, 508 с.

Література

Забаштанський В. «Володимиру Іванціву – 60» // ЛУ. 1996, 6 листопала;

Мовчан П. «У Білу Церкву до Іванціва» // Там само. 2006, 2 листопада;

Володимир Іванців – письменник, перекладач, просвітитель:Радио.NET-104,3, Вереснева Наталія (11.11.2016). Історичний акцент.

Біобібліографічний покажчик Біла Церква, 2007.

Виговська, Тетяна (28.10.2016). Творчий вечір Володимира Іванціва відбувся у центральній бібліотеці. http://biblioteka.com.ua (українською).

Джерела

https://uk.wikipedia.org/wiki/Іванців_Володимир_Опанасович

http://biblioteka.com.ua/biblioteku/lit_guttya/krayanu/4166-vancv-volodimir-opanasovich.html__